Вірші про осінь

Пошепки лісом тихим і пізнім

Гола йде осінь боса і чиста,

Тьмяна, злегка прикрита туманом

Іде поволі, впоравшись з планом.

Диха повітрям нарешті свіжим,

Бо вже не палять опале листя.

Вірш про осінь

Зів‘ялі квіти більше непотрібні.

Куди зникає їх краса.

Тьмяніють барви, проступають тіні.

Вона ще тут, не зникла за літа.

Зів'ялі квіти

Частіше хочеться дивитись у вікно

Відколи у дворі жовтіє клен

Міняє колір, як хамелеон,

Цей жовтень в стилі «Поль Гоген».

Вірш про клен