Нові вірші

Хочеться спитати

От що ви тут забули

Істоти із вищих світів?

Наше сьогодні - це ваше минуле

Нам цього не прийнять, не змінить.

Чи зможете ви повернутись?

Чи залишитесь тут до весни?

Як би до вас доторкнутись,

Чи ви такі самі як ми?

Вищі світи вимирають,

Нам ніяк не підвестись з колін:

Нас то тут, то там пригинають,

Неприємно, коли це роблять свої.

Нас у вищих світах не чекають.

Чи розбіглися б ми хто куди?

В рукавицях у клітці тримають,

Дражнячи, цькуючи на своїх.

Краще тут буть людиной - лякають -

Ніж отам ніким і нічим.

В нічне небо дивлюсь на зірки,

З тих світів хто нас може покликати?

А як справді це просто дірки?

У коробці, щоб ми могли дихати.

© Поетея

‘2025

Надіслати прогноз погоди

Всюди опади, зливи і грози

Погоди невтішні прогнози

Край вітрів, що зриваються й свищуть

Виривають з корінням і нищать.

Забули, як гуляти нормально

Тож плани строіти марно.

Коли вже в телеграмі напишуть:

- Сьогодні нарешті безхмарно.

По всім містам і містечкам

Ходити-гуляти безпечно.

16.10-02.12.2025

Якщо слова - це насінини

Найкращі вірші

Ставали піснями

Не всі думки

Можна озвучить словами

Якщо слова - це насінини

То що робити з бур'янами?

Що лишеться лише між нами?

Що сіємо собі для щастя?

Якщо слова - це насінини

Давай садити щось прекрасне

© Поетея

‘2025

Що творять китайці

Китайці побили свій же рекорд

Шикарне дрон-шоу у небі

Шістнадцять тисяч дронів і код

Виробляли красу з феєрверків

Замовник вирішує буде яким

Нестиме заряд вибухівки

Хто вкаже, чи буде цей дрон бойовим

Чи нестиме він радість й посилки.

10.10.2025

Людолови

Людолови, ну чого ви?

Пхаєте людей у буси

Відібравши телефони

Людолови, ви ще люди

Чи вже повністю потвори?

Не звертайте на систему

Постанови нереальні

А реальні дядьки й хлопці

Кому дивитеся в очі

Як на здобич

Є в вас бонус за старання

У країні, де відкрите полювання?

Людолови, ви за кого?

За поганців чи за свого?

Чи лишилось щось людського

В ваших головах і серці?

© Поетея

‘жовтень 2025

Не про погоду

Опади, зливи і хмари,

Тож плани строіти марно

Коли в телеграмі напишуть:

Сьогодні нарешті безхмарно.

16.10.2025

Третій тайм

Навіщо вони це роблять

Постійно себе питаю

На тренуваннях пітніють

Щоб згуртуватись у зграю?

На полі себе добивають

Для чого?

Бо "поки живу я граю"?

Не факт. Та здогадку маю:

Після двох обов’язкових

Є надпотужний третій тайм

© Поетея

11.10.2025

Левретка вдягнула светра

Левретка вдягнула светра

Поспішає з-поміж перехожих

На горобців змерзлих схожих

Щось знову хмариться з неба:

- Нащо це все мені треба!

Я вся змерзлася в області талії,

Поверніть мене до Італії!

© Поетея

6-7.10.2025

Відбій

Скінчилась ніч.

Відбій тривоги

Всі, хто чекали розійшлись

Від голови втомились ноги

Як світ втомився від дурниць.

© Поетея

11.10.2025

Справи на осінь

На осінь маю дійсно важливі справи

Дивитись, як колір змінює листя

І грає на сонці теплими барвами.

Дивитись, як після дощу стає чисто,

Як небо затягнеться сірими хмарами,

Й шипшина зріє посеред міста.

І вітер зриває всі мої плани.

© Поетея

10.10.2025

Батькам геймерів

Домашнє вогнище гори

В батьків на серці латка

Хай світ іде під три чорти

Коли у сина катка.

05.09.2025

Після ремонту влітку 25-го

Відцвіла шовковиця на околицях

І смарагдове небо сіріє

У нові шпалери не забити цвях

Почекаю півроку, забию.

05.09.2025

Про окуляри від сонця

Щоб етикет лишався силою

Як не приховуєш фінгали

Коли вітаєшся з людиною

Знімай від сонця окуляри.

05.09.2025

Розслабились

Якось ми трохи розслабились

І знов моє місто не спить

Сховались, зсередини зжалися

Бо не знаєш, куди прилетить.

28.08.2025

© Поетея

Зустріч на Алясці

Світ наче завмер чекаючи

Навіть найбільші скептики

Десь в глибині сподіваючись

А раптом щось таки зміниться.

І знову нічого не сталося

І знов ні про що не домовились

Та визнаю, хоч не віриться

Здається лід таки тронувся.

15-18.08.2025

Качкам не стати лебедями

Качок все більше в центрі міста

Їх сильно тягне в ресторани

Їх бачать і сміються діти

- Дивиcь, що сталося з губами!

Притягне погляд, як магніти,

І лізуть вгору брови в мами

І тато скаже мамі стиха:

- Качкам не стати лебедями.

© Поетея

12.08.2025

Розумникам

Краще не бути дуже розумними

Генії часто сходять із розуму

Сюжети для драм, особисті трагедії

Історії геніїв наводять на роздуми

Що краще не бути занадто розумними

Хіба що наглішим бути трохи скромнішими

Але це не працює,

бо скромність це вроджене

Як колір очей, темперамент і звивини.

© Поетея

серпень 2025

Що залишиться у матері?

Що залишиться у матері?

Тільки сльози, тільки фотографії.

16.06.2025

Хай собі малює

Хай собі малює

Хай собі пише

Хай собі біжить

І здеколи нехай радіє

Що може так собі

Дозволить жить.

19.03.2025

© Поетея

Якщо і жить, то на морі

Якщо і жить, то на морі

І як любить, то щоденно

Бути вдячними Долі

Більшого боятись страшенно.

Як що і мати, то гідність

Вчитись і бігти, і плисти

До біса згадану рівність

Більшого завжди хотіти.

'2023

Є люди як комети

Є люди як комети

У них свої орбіти

Я не питаю, де ти

Я не питаю скільки

Питаю рідко як ти

І як далеко зараз

Не дивно, що так склалось

Як жити без образ?

Є люди як комети

У них своїх орбіти

Хочу кричати, де ти,

Та як тебе спинити.

'2023

Скільки там того літа

Скільки там того літа

А скільки планів на нього...

Вдача сонцем зігріта

І трохи байдуже до всього.

'2023

Все не може бути брехнею

Все не може бути брехнею

Все і правдою бути не може

Я всією душею за неї

Та хіба це їй допоможе.

Все почуте ділити навпіл

Все, що бачиш, не вірить наосліп

Все, що сталось, вже є на мапі

Все, що станеться, не ср✴ка, а досвід.

'2022

Найкращий зі світів

Цей світ найкращий зі світів,

Які ти можеш уявити.

Бо тут є я, і тут є ти

І ще мільйони різних видів.

Наш вид жорстокий й нищівний

Ми нищимо усе віками

Еон закінчиться людський

Коли ми станемо богами.

* еон - прибл. 25,7 тис.років

** натхнення від книги "Homo Deus За лаштунками майбутнього" Ю. Харарі

Чаклунка

Вона малює магічні кола

Найперше коло навколо себе

Вона у центрі, у центрі всього

Що є важливим за всі потреби

Вже друге коло навколо нього

Того, хто поруч, кого обрала

Хто досягає заради неї

Заради кого перебирала

А третє коло дітей довкола

Яких родила із ним з любові

Тож у нащадків щаслива доля

Допоки міцні два перші кола

Четверте коло батьків довкола

Кого шанує, когось й не видно

Зійшла з ікони як правда гола -

Нічого їм вона геть не винна

А п'яте коло того, що любить

Роботу й друзів, і власну справу

Яку плекає, таки не нудить

Магічні кола щоб жить яскраво

Магічні кола - не сили темні

Бути щасливою ще треба вчитися

Але знання ці не є таємні

Чаклунка знає, як пробудитися.

'2022

Герой

Герой із тисячі облич

Чомусь завжди десь такий самий

Долає втрати, смуток, біль

І з друзями іде до слави

Герой із тисячей імен

Що має битись з ворогами

За стінами чи у собі

З тими, що лѝшились від мами.

Та чи потрібні нам вони?

Хіба їх довше пам'ятають?

Їх імена носять зірки

Герої не вмирають.

'2022

* натхнення книга "Тисячоликий герой"/ "The Hero with a Thousand Faces" Book by Joseph Campbell

Кожна

Кожна твоя невдача

Це привід подумати нащо

Невдаха, якій не вдається,

І та, що такою здається.

Кожна твоя безвихідь

Кожна хвилина до сварки

Кожна за грішми женеться

І та, що такою здається.

Кожна хвилина то вибір

Кожна нещасна то доля

Щаслива жінка - сміється

І та, що такою здається.

Кожна на небі веселка

Кожна гроза до неї

Кожна посмішка щира

І та, що такою здається.

Кожна мить то є вічність

Кожна образа - це рани.

Рана глибока до серця

І та, що такою здається.

Кожна нова тривога

Кожна ніч без сирени

Кожна спокійна вечеря

І та, що такою здається.

Кожна з крилами мрія

Так мати над первістком б'ється.

Кожна як янгол дитина

І та, що такою здається.

Кожна варта уваги

Кожна варта любові

Кожна, що впевнена в сóбі,

І та, що такою здається.

Кожна.

'2022

Зі свічкою в руці

Я йду зі свічкою в руці

Хоч є свічки і слава Богу

Лише б не впасти за стільці

Щоб віск не падав на підлогу.

Я йду зі свічкою в руці

Авжеж далеко так не дійдеш

Сльозами по гладкій щоці

В блекауті непевно плинеш

І парафінові ллєш сльози

Із полум'ям на язиці

Сповільнені химерні пози

Хто йде зі свічкою в руці.

Я бачу лише те, що треба

А бачить в темряві - це круто

Ховатись у пітьмі від себе

Я є, не знаю, чи я буду.

Я йду зі свічкою в руці

Щоб нести світло тим, хто поруч.

Так наче кажуть мудреці,

А я що? Я від них ліворуч

Де камінець на камінці

До мудрості мені далеко

Зі свічки гаряче в руці,

Коли даш світло, князь Електро?!

Вода

Будь як вода

Лийся як вода

І змінюй форму під сосуд

Та не міняй при цьому суть.

—
Чому я злюсь?

Бо більше не радію

Бо все пішло не так

Бо ігнорую мрію.

—
То шо з нами буде далі?

Вчимося крутити педалі

Якби це все не мало значення

Якби це все не мало значення

Ми не ходили б на побачення

І не дивилися б ромкоми

Не додавали б ром до коли

За романтизм прошу пробачення

Яка була б цивілізація

Якби лиш це і мало значення.

'2023

Право на помилку

Подаруй мені право на помилку

Хай не буде вона гарно впакована

По мені колись будуть ті поминки

Тож нехай буде що обговорити.

'2024

Магнолії

Магнолії цвітуть раніше

І їх стає дедалі більше

І скоро будуть замість вишень

На жаль красу не можна їсти

'2024

Я посміхнулася собі

Я посміхнулася собі

- Привіт, мала, ти як?

- На дні, на глибині безодні минають тижні й дні

без сил, лише думки, а може здатись...

- Давай мала, вперед, час звідси вибиратись.

'2024

Розвиваючи впевненість

З розумних сочиться зверхність

В спортзалі пітніють для об’єму

А я розвиваю впевненість,

Щоб бачити все по-своєму.

© Поетея

13.01.2022