Вірші про літо

ПОЕТЕЯ ✦ Настя Дзюбич

автор

Поезія некласична. Вірші про літо, природу, про море і гори, про пригоди, про відпочинок.

Відчуй у віршах літні нотки: як цвіте сакура, як пахне бузок, як цвіте каштан, магнолія, гліцинія, коли зацвітають крокуси, про красу, юність і чаювання.

Скільки там того літа

Скільки там того літа

А скільки планів на нього...

Вдача сонцем зігріта

І трохи байдуже до всього.

'2023

***

Карпати

Кажуть влітку маст хев – це море

Я візьму і подамся в Карпати

Де у тіні смерек по-під гори

Я піду шукать саламандри.

В Карпатах ти знайдеш готель

Звідки не схочеться їхати

Діти самі де ловлять форель

І після міста хоч є чим дихати

А як вам карпатське джакузі?

І вся ця ідея – стрибати в казан

Як голопузі з веселощів друзі

Лізуть в гарячий чан.

За гòрами гори, шепочу

Хай не зовсім високі, байдуже

З них стиха струмочки дзюркочуть

Й за цвітом папороть тужить.

червень 2021

Тиша

Тиша живе за містом

Гуляє собі між трав

Для неї краса, де чисто

Й немає нагальних справ.

Тиша пішла у гори

Блука собі по стежках

І мовчки веде за собою

І спокій в її очах.

Тиша злетить у небо

Розляжеться там між хмар

З дощем повернеться до мене

Я знайду її серед примар.

'2019

Верба

Вітер розвіює коси

Коси зелені верби

З сумом ніжно шепоче:

- Літо нікуди не йди.

Та літо піде поволі

Скидаючи шлейф з павутин

І вітер від жалю і болю

Рве листя з тієї верби.

21.05.2018

Наче й не було

Наче й не було того моря,

Ні хвиль на піску, ні прибою

Все поволі забудеться вкотре

І як хтось спер парасолю.

Знов потягнуться будні сірі

Після моря лишаться тільки

Фотки, пісок у валізі, пару історій

І трохи засмаги на тілі.

Злегка сумую, але з тобою добре

Бо ти - моє море, і в штилі, і в шторми

Хитало й кидало десь там.

Я вже хочу на океан…

липень 2024

Якщо і жить, то на морі

Якщо і жить, то на морі

І як любить, то щоденно

Бути вдячними Долі

Більшого боятись страшенно.

Як що і мати, то гідність

Вчитись і бігти, і плисти

До біса згадану рівність

Більшого завжди хотіти.

'2023

***

Під платанами

Якось дві дами собі під платанами

Ділились подіями й марними планами

Вітер між листям підслухаючи вщух

Й поніс їх щоб вкласти де треба до вух.

Ділитися планами хоч би і марними

Прагнути більшого - це не бути поганими

Хотіти, бажати, най літати між хмарами

Чому про це завжди замовчують мами.

Якби втекти

Якби втекти, хоча б кудись за місто

Не бачить те, що створене людьми

Бетон і пластик, черги, злість, де тісно

Туди, де небо шепче: "Відпочинь!".

'2021

Хай забуде

Для конфлікту потрібні двоє.

Хай забуде про мене горе

Хай згадають про мене друзі

Я сумую по злітній смузі

Хочу разом дивитись на море

Не боятись за щастя своє.

Хочу разом піти у гори,

Викладаючи це у сторіз.

'2024

Після літа 2025

Відцвіла шовковиця на околицях

І смарагдове небо сіріє

У нові шпалери не забити цвях

Почекаю півроку, забию.

05.09.2025

***

- А скільки днів ще до літа? -

Питаєш мене ти щодня

Щоб сонцем малеча зігріта

Бо літо – маленьке життя!

Жодних уроків і школи

І вільний для гри цілий день

Ж-ж – кружляють як бджоли

Літо – це мед для дітей.

Вірш про літо

Вірші по рубрикам

Зверху сайта є меню з різними рубриками (в мобільній версії - зверху праворуч), або можна перейти за наступними лінками

***

Надіслати коментар