Вірші про війну

Надіслати прогноз погоди

Всюди опади, зливи і грози

Погоди невтішні прогнози

Край вітрів, що зриваються й свищуть

Виривають з корінням і нищать.

Забули, як гуляти нормально

Тож плани строіти марно.

Коли вже в телеграмі напишуть:

- Сьогодні нарешті безхмарно.

По всім містам і містечкам

Ходити-гуляти безпечно.

16.10-02.12.2025

Людолови

Людолови, ну чого ви?

Пхаєте людей у буси

Відібравши телефони...

Людолови, ви ще люди

Чи вже повністю потвори?

Не звертайте на систему

Постанови нереальні

А реальні дядьки й хлопці

Кому дивитеся в очі

Як на здобич

Є в вас бонус за старання

У країні, де відкрите полювання?

Людолови, ви за кого?

За поганців чи за свого?

Чи лишилось щось людського

В ваших головах і серці?

16.10.2025

Тепла квітнева ніч

Тепла квітнева ніч

В темряві пахне бузок

Під завивання й виття

Поспішаємо до укриття.

25.04.2025

Хай забуде

Для конфлікту потрібні двоє.

Хай забуде про мене горе

Хай згадають про мене друзі

Я сумую по злітній смузі

Хочу разом дивитись на море

Не боятись за щастя своє.

Хочу разом піти у гори,

Викладаючи це у сторіз.

30.11.2024

Як у майнкрафт

Після ночі в коридорі

І незручних різних поз

Каже син: Я став квадратним!

Й до кімнати переповз.

листопад 2024

* каже «як в Майнкрафт» (супер популярна комп’ютерна гра з примітивною піксельною, квадратною графікою)

Лишаться лиш тіні

У цій країні лишаться лиш тіні

Безтілі тіні ходять по краю

Коли нарешті скінчаться ці війни?!

Я не дізнаюсь, нащо я вдаю.

Вони не спинять воювати

Допоки є що відбирати

Допоки є що "захищати"

Під гаслами нести брехню.

І скільки це триватиме?

Як довго я встою?

Війна ніколи не скінчиться

Людських бажань голодний звір

Гордині й дурості сплетінь

Війна - це наша з вами тінь.

02.10.2024

Чому ми такі знервовані

Чому ми такі знервовані

Чому не можем розслабитись

Як увесь час активовані

І нема ніде кнопки "Бавитись"

Навіщо весь час страждаємо

Від сумніву, гніву й жалю

Чи весело нам, коли граємо?

Чи лише коли виграю?

Чому ми такі розлючені?

Нам брешуть про цю кляту війну.

14.06.2024

Почин нещастя

Бажання бути десь там

Аби не лишатися тут

Хтось обирає не сам

Хто їде та не здужає сум

Я не знаю, чи краще десь там

Задихаюсь і мучаюсь тут

Це якийсь пожиттєвий скам

Із психологічних тортур

Із постійних емоційних знущань

Над собою, з постійних вагань

Чи було б мені краще десь там?

Чи ми в праві обирати свій рай?

Я не можу змиритися з тим,

Що лишаюсь,

Щоб жити оцим...

І питаю, чому я ще тут.

Шукаю та не знайду.

22.01.2024

У перший день Перемоги

У перший день Перемоги

Я буду пити самбуку

Знайомим і друзям напишу

І декому навіть подзвоню

У перший день Перемоги

Я буду пити самбуку

Схоплю валізу у руку

І нахрін звідси поїду.

Питання ось у чому,

По який я бік кордону.

'2023

Все не може бути брехнею

Все не може бути брехнею

Все і правдою бути не може

Я всією душею за неї

Та хіба це їй допоможе?!

Все почуте ділити навпіл

Все, що бачиш, не вірить наосліп

Все, що сталось, вже є на мапі

Все, що станеться, не ср✴ка, а досвід.

'2022-2023

Хто ми без обіймів

Хто ми без обіймів

Хто без поцілунків

Кажуть, що ми сильні

Ті хто і не вірив

Нарешті вже не соромно

Нас ловлять буревії

Хтось завжди лишається

Хто ми без надії.

'2022

Нереальна реальність

Злись, Україно, плач

Смійся, копай їм могили

Бо ти вже тертий калач

І звідки у тебе сили?!

Це якась нереальна реальність

Як таке взагалі може бути

Бо влучають крилаті ракети

Ні пробачити це, ні забути

Хтось тікає від тебе далеко

Хтось лишається вдома запекло

Ти досі воюєш і небо

Не закрили - welcome до пекла!

В світ летять світлини з війни

Посилаєм русню як Зміїний

На руїнах збудуємо стіни

Ми співаємо гімн і пісні

Віримо в ЗСУ і у мрії

Гордо скажем будь-де на Землі:

"Доброго вечора, ми з України!"

'2022

Привид

Літай, мій привиде, літай

Моє життя оберігай

Ти як ніде і всюди

І в тебе вірять люди.

Літай, мій привиде, літай

Над містом ворогів збивай

Ти вже герой, ви вже герої

Незавидні, по правді, долі.

Та смерть ніхто не обирав

Коли присягу промовляв

Минулого не забувай

Літай, мій привиде, літай.

'2022

Твоє життя отруєне війною

Твоє життя отруєне війною

На смак як попіл, з гіркотою

У мареві з тривог й сирен

Цей шлях складається з імен

З імен нових, з імен знайомих

Забутих й заново відкритих

Як йдеш між згарищами втоми

Тим попелом малюєш квіти

Як йдеш по згарищу додому

Іди не зупиняйся.

'2022

Це все так просто не скінчиться

Це все так просто не скінчиться

Цей біль так просто не мине

З калини сік між пальць сочиться

З мільйон крається в одне.

Обличчя стомлене й сумне

На всіх одна жага бажання

Щоб скінчились страхи страждання

Покласти руку на плече

І видихнуть, ну, наче все.

'2022

Місто каштанів

Це місто каштанів, мільйонів, заторів

Із пляжем як в жодній столиці Європи

Любити щоб місто - ним треба гуляти

Щоб вдало гуляти - місця знать і тропи.

Це місто метеликів, гарних машин

Проспектів і парків, де ти не один

Мостів через річку могутню Дніпро

Це місто, де людям не все одно.

Це місто майдану і спалених шин

Де грало Динамо, до самих вершин

Наші спортсмени, музики, митці

Де баба стоїть з мечем у руці.

Це серце країни, що боронить добро

Тут серце народу нескореного

Є місце для пісні, що лине в пітьмі

Вперед. До світанку. Бо ми не німі.

Вперед. До світанку ми маєм дійти.

'2022

Я не кажу тобі не бійся

Я не кажу тобі не бійся

Я не кажу тобі не плач

Якби твій розпач мав би розмір

То був як сонце чи як м’яч?

Я не кажу тобі облиш

Ти маєш право лити сльози

Я обійму тебе, дивись

Яснішає як пройдуть грози.

Я не кажу тобі не злись

Бо злість то є рушійна сила

Ти лише вчасно зупинись

Щоб буть людиной, а не звіром.

'2022

Я встигну

Я встигну

Зібрати тривожну валізку

З собою потягну тривожні думки

Я встигну

Сховатись під виття сирени

Я встигну

Із рідного дому втекти.

Надією тішу себе,

Що я встигну

Що встигнуть так само

Всі інші, хто де

Дивлюся новини

І розумію

Не встиг і не встигла,

Не встигнули вже.

'2022

Павучихи

В Единбурзі павуки

Плетуть сітки для війни

Павучихи, павуки.

У підвалах павуки

Плетуть сітки,

По секрету вам скажу,

Сітки для комуфляжу.

'2022

* Groups of volunteers in Scotland ('Edinburgh Spiders') are weaving textiles into camouflage nets for use in the war in Ukraine.

** у знайомому мені підвалі волонтери все ще плетуть комуфляжні сітки для військових

Коли ми вернемось додому

- Коли ми вернемось додому

Не часто та все ж питає.

- Не знаю – кажу я малому. -

Ніхто того, синку, не знає.

- Коли вже папа приїде

Коли я його побачу

- Скоро, моя рідненька,

Всміхаюсь сама і плачу.

Сполохані розлетілися пташки

Рятуючи своїх пташенят

Та колись розквітнуть ромашки

І вони повернуться назад.

'2022