На магнолії

Навесні в нас є дивні традиції

Ця на довго вибиває із колії

Коли в квітні переводять годинника

А у травні йдемо на магнолії.

Юність

Їй пишуть вірші похапцем

Дарують квіти незнайомці

Та юність лиш зведе плечем

І пройде, розчинившись в сонці.

Весна

Колись чекали ми весну,

Щоб сонце гріло душу зранку

На перше листя, а тепер

Щоб менш платить за комуналку.

Крокуси

Із сонцем крокуси як сніг з землі

Хоч у нас, хоч в Британії досі

Стрічки у квітах – радієм весні

Та на іншому боці вже осінь.

Під платанами

Якось дві дами собі під платанами

Ділились подіями й марними планами

Вітер між листям підслухаючи вщух

Й поніс їх щоб вкласти де треба до вух.

Ділитися планами хоч би і марними

Прагнути більшого - це не бути поганими

Хотіти, бажати, най літати між хмарами

Чому про це завжди замовчують мами.

Верба

Вітер розвіює коси

Коси зелені верби

З сумом ніжно шепоче:

- Літо нікуди не йди.

Та літо піде поволі

Скидаючи шлейф з павутин

І вітер від жалю і болю

Рве листя з тієї верби.

Зів'яла краса

Зів‘ялі квіти більше не потрібні.

Куди зникає їх краса.

Тьмяніють барви, проступають тіні.

Вона ще тут, не зникла за літа.

Клен

Частіше хочеться дивитись у вікно

Відколи у дворі жовтіє клен

Міняє колір як хамелеон

Цей жовтень в стилі Поль Гоген

Сироп кленовий на панкейк

Смакую осінь день у день.

Осінь

Прозорим лісом тихим і пізнім

Гола йде осінь боса і чиста

Тьмяна, злегка прикрита туманом

Іде поволі, впоравшись з планом

Диха повітрям нарешті свіжим

Бо вже не палять опале листя.

Львів

Коли йде дощ, то кава в копальні

На площі Ринок у кнайпі мінливо

Ще й досі є світло у гасовій лямпі

У місті, де крафтове не лише пиво.

Кінець року

Тижневик збігає кінця

Так мало пустих сторінок

Як встигнуть як часу нема

В голові хаос із думок.

Сезон хурми і мандарин

Сезон хурми і мандарин

Для підняття душевних сил

Той помаранч жовтогаряч

У сірій буденності зим.

Ялинка

Якщо тобі є з ким вбирать ялинку

І з ким збиратись за столом

Ти вже щось маєш, маєш в житті силу

Буть на свята чарівником.

Сніг

Нехай йде сніг у перший день зими

І стане чарівним усе буденне

Йде рік новий - геть руки зі спини!

Сюрпризів досить – хочу щось приємне!

Миколай

Чекаєш на нього? Чекай

Він точно до тебе прийде

З дарунком Святий Миколай

Вочевидь, бо ВОНИ в тебе є.

У стилі пофіг

В одних зима у стилі хюґе

А в інших хата в стилі лофт

А мій котяра в стилі пофіг

Відрощує собі живот.

Холодні

Сховай холодні руки

Я маю їх зігріти

Дорослі хай клянуться

Що їх не брешуть діти.

Брехати – це нормально

Брехати – це природньо

Коли тобі незручно

Аж надто коли стрьомно

Брехати не серйозно

Коли ти став дорослим.

Холодні твої пальці

Ще крижаніші ноги

Нащо питаєш думай

Щоб не брехали тобі.

Сіра ріка

Сутінки. Мряка. І сіра ріка

Жовтим вогнем і червоним стіка

На борді читаю на іншому боці

«Ти не в заторі, а у потоці».

Тече

Зима тече, біжать навкіл струмки

Течуть річки, наповнюють моря

Я йду вздовж них, течуть мої думки

Тече життя… і завтра знов весна.

Дзен

Піти на ріку, щоб пізнати дзен.

Із плином віку, старіти лиш лицем.

Чаювання

Всі знайомства потенційні

Що підкине чаювання…

Сподівання пропорційні

Глибині розчарування

Чай із сіллю

Все зміниться, ці сумніви

Неначе чай із сіллю

І щось від сутінків в душі

Коли у подружки весілля.

Дракони

Заснули мої дракони

Тиша запала довкола.

Вмить кіт прибіг і приліг

Прямо драконам до ніг.

Якби втекти

Якби втекти, хоча б кудись за місто

Не бачить те, що створене людьми

Бетон і пластик, черги, злість, де тісно

Туди, де небо шепче відпочинь.

Карпати

Кажуть влітку маст хев – це море

Я візьму і подамся в Карпати

Де у тіні смерек по-під гори

Я піду шукать саламандри.

В Карпатах ти знайдеш готель

Звідки не схочеться їхати

Діти самі де ловлять форель

І після міста хоч є чим дихати

А як вам карпатське джакузі?

І вся ця ідея – стрибати в казан

Як голопузі з веселощів друзі

Лізуть в гарячий чан.

За гòрами гори, шепочу

Хай не зовсім високі, байдуже

З них стиха струмочки дзюркочуть

Й за цвітом папороть тужить.

Тиша

Тиша живе за містом

Гуляє собі між трав

Для неї краса, де чисто

Й немає нагальних справ.

Тиша пішла у гори

Блука собі по стежках

І мовчки веде за собою

І спокій в її очах.

Тиша злетить у небо

Розляжеться там між хмар

З дощем повернеться до мене

Я знайду її серед примар.

Краса

Красу не треба прикрашать

Вона сама по собі сила

Щоб формувати власний смак

Простіше будь – живи красиво.

Сансет

Ми їли тістечка, дивились захід сонця

З коралів той спалахував вогнем

Нехай не в горах, а через віконце

Все марне хай горить за день.

В сансеті спокій – встигнуть наглядітись

І мати час щодня насолодитись.

До вподоби

Життя як прогноз погоди

Життя не варте роботи

Себе знайти марні спроби

Важливіше не хто я є,

А Хто і Що до вподоби.

Замріяна

Така тиха, відколи замріяна

І зачіска ця тобі до лиця

Наче знайоме, але не омріяне

Що не робить щасливим митця.

Життя.

Т.в.о.є.

Ніхто за тебе не помиє посуд

Й не розгребе твоє життя

Як здума хто пустить під осуд

Не дозволяй і посилай всіх на…

Щасливий

Він повертається щасливим

Бо має чим в душі світити

Він повертається щасливим

То ж як його не відпустити.

Єнот

Заведу собі єнота

І назву його Ракета

Хтось гукне, оце пригода!

Хтось зітхне, яка халепа.

Аромат

П'ю каву гарячу.

А нащо?

Знов горло буде боліть.

Бо кажуть з реклами, бодай в гарячій

Є аромоксамит.

А що аромат у житті, де є ковід

В сучасному світі зміниться все

Як вернеться запах,

повернеться і сморід

Хай незмінним лишиться

флет-уайт і глясе

Океан

Не люблю більше я "океан"

Втратив чари голос той з ОЕ.

Як збираєш пісні по світам

Попливеш далі з Один в каное.

Медуза

Я тобою милуюсь –дивлюсь через скло

Ти пульсуєш як дихаєш мовчки про що

Рухи точно твоїне від світу цього

Жалиш, плинеш, чаруєшмене все одно.

Мисливець

В роду у мене точно є мисливці

Кажу собі, збираючись поволі

На полювання – не сховатись знижці

Мисливець йде із першой групой крові.

Скорпіон

Любов скорпіона – отрута

Я знаю, бо в мене їх два

Та з-поміж усього на світі

Найдорожча ця рідина.

Писать вірші

Писать вірші – це не про рими

і пошук істини в вині.

Складать вірші – неначе дихать

словами, тільки навпаки.

Янголи

Хтось посилає нам янголів

Під виглядом сина чи доньки

Подруги, милого, вчителя

Сонце прямо в долоньки.

Буденне

Ти візьми мене за взірець

І рушай зі мной крізь пітьму

Нагадай, як урветься терпець,

Все буденне за щастя комусь.

Червоне

Червоне мені не личить

Червоне мені до смаку

Більшість його не оцінить

Доки не взнає ціну.

Більшість нічого не цінить

Доки не взнає ціну

Ціну тихого ранку

Ціну тихої ночі

Ціну води з крану

Й того, що бачили очі.

Мода

Мода йде і вертається з іншого боку

Висока талія, брови нормальні знову

Коли вже в моду животик і боки з салом

Допоки може треба комусь – віддам даром.

Ера Водолія

Ллє водолій фарби

Ллє фарби на воду

Щоб побачить веселку

Годі чекати нагоди

Люди стають інакші

прагнуть більше свободи.

* астрологічна концепція, що лежить в основі уявлень культури нью-ейдж про те, що на зміну ері Риб (асоційованої з християнством) приходить нова епоха, ера Водолія

72

Ти маєш лише 72 години

На те, щоб змінити хоч щось

В усіх ідей, знаєш, є термін дії

Не зволікай, щоб усе вдалось

Неандертальці

Всі ми трохи неандертальці*

Бровопохмурі зранку засранці

Трохи незграбні, сутулі, кашлаті,

І може трохи дивакуваті.

*Коли дізнаєшся, що всі ми, євразійці, маємо в собі 1-4% неандертальських генів.

Картина

Картина – це не просто смак

Не постер к фентезі «Відьмак»

Картина – це вікно в стіні

Твій open space у голові.

Тьотка

Настав той день, почула слово ‘тьотка’

Не зразу зрозуміла, це мені

Якого біса та якого чорта!

Як я змогла до ‘тьотки’ дорости.

Зранку

Для мене в храмі немає місця

І неспокійна моя душа

І сни тривожні, таке ж насниться

Що зранку мов і нема лиця.

А де обличчя моє без фільтру,

У дзеркалі щось не те впізнаю

Там я вмію літати із поривом вітру

А прокидаючись ледве встаю.

О скільки б вовків не стали вівцями

Якби сни і реальність помінялись місцями.

Фейхоа

У дорослому житті

так багато фейхоі

Я візьму ту фейхую,

гарно з цукром перетру

І смакує наче вже справжнє,

як суничний джем

Ось у чому фейхоа –

знать як солодить життя.

Пікнік на підвіконні

Дорослі наче мухи сонні

В дітей енергії бездонні

Та всім потрібний підзаряд –

Пікнік на підвіконні.

А за вікном буденне місто

Могли би бути гори й коні

Жену думки ті, що шаблоні,

Де мій пікнік на підвіконні?

Де ті смаколики лимонні?

Де мої безтурботні дні?

Щоб хоча б спогади лишились

Та й ті стираються в пітьмі.

За тим вікном сідає сонце

Рожевим зблискують віконця

Далеких і близьких світів,

Де повно різних пікніків.

Прокачуй впевненість

З розумних сочиться зверхність

В спортзалі пітніють для об'єму

А я розвиваю впевненість,

Щоб бачити все по-своєму.

Почни

Почни нарешті бути не як всі

Чи навпаки нарешті бути в тренді

Ідеї, наче в клітці, в голові

Їх випусти і щось почни нарешті.